Демочко Олександра Василівна, учитель біології Великосорочинської ЗОШ І-ІІІ ст. («Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології»).

Тема: Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології

Мета: формування в учнів досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.

Завдання:

·  використати дослідницькі методи у вивченні розділів шкільної програми;

·  застосувати дослідження під час ознайомлення школярів з окремими явищами, процесами, фактами;

·  допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких навичок, створити умови навчання, яке наближається до наукового пізнання;

·  максимально виявити, ініціювати, використати, ”окультурити” індивідуальний (суб’єктний) дослідницький досвід дитини;

·  розвинути індивідуальні пізнавальні здібності та творчі спроможності кожної дитини на основі формування її дослідницького досвіду;

·  допомогти особистості  пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості.

Опис досвіду

,,Дитина від своєї природи – допитливий дослідник,  відкривач світу…

             Слід  дитину спонукати до самостійної 

пізнавальної діяльності,формуючи з малих літ 

допитливість, прагнення до навчання,

                                                                яке має бути радісною працею.”

                                    В.О.Сухомлинський

Активне впровадження в навчально – виховний процес дослідницько – пошукової діяльності дає значні можливості для творчого розвитку учнів та підняття освітнього рівня. Сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом. Урок біології не має права бути нудним, нецікавим. Вів покликаний будити живу думку, розум, почуття, спонукати до роздумів, творчості, викликати жагу до знань, стати провідником гуманістичних ідей, «екологічного способу мислення, здорового способу життя, формувати компетенції, яких потребує життя». Це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності.

У сучасній педагогіці багато говориться про переорієнтацію освіти від передачі учням знань, умінь та навичок до формування компетентностей, здатностей, якостей. В сучасному світі ринкових відносин особливо важливо не тільки те, що людина багато знає, а те що вона вміє свої знання застосувати на практиці, готова і здатна це зробити. При цьому особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно проаналізувати проблемну ситуацію, здатності знайти цікаве (нестандартне) рішення проблеми, взяти відповідальність за прийняття рішення.

Перед вчителями постає проблема навчити своїх учнів самостійній дослідницькій діяльності і створити при цьому середовище для розвитку творчої особистості.

Творча дослідницька діяльність, дозволяє повною мірою розкрити природні здібності учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити перед собою цілі й досягати їх. Дає можливість не лише поглибити знання конкретної галузі біологічної науки, а і набути конкретних вмінь та навичок вести спостереження, проводити експерименти, узагальнювати одержані дані; вона змінює світогляд учнів та самооцінку, має значний вплив на формування життєвих цінностей. У процесі організації дослідницької діяльності формується взаємна позитивна індукція творчого пошуку між учителем і учнями.

В навчанні біології на уроках і позаурочний час необхідно створювати атмосферу творчого пошуку, що допомагає школяреві якомога більш повно розкрити свої здібності.Для цього на уроках необхідно використовувати елементи розвиваючого навчання: проблемні ситуації, творчі завдання, застосовувати проектний метод, привертати школярів до самостійної науково-дослідної діяльності.

Поєднання декількох технологій, використаних вчителем на уроці, дозволяє зробити кожний урок захоплюючим і неповторним.

В процесі науково-дослідницької діяльності учні набувають знання, уміння та навички здійснювати пошукову роботу на наукових засадах, а саме:

·      вибір та формулювання теми наукового дослідження;

·      визначення об’єкту та предмету дослідження;

·      визначення мети та завдань дослідження;

·      формулювання гіпотези дослідження;

·      розробка технології дослідження (проектування змісту етапів дослідження, відбір методів         дослідження, вироблення висновків, складання списку використаних джерел, виготовлення       додатків тощо);                        

        оформлення результатів дослідження;

·      підготовка до захисту науково-дослідніцької роботи. 

        У процесі реалізації науково-дослідницького проекту учні потребують кваліфікованої допомоги з боку педагогів як керівників, консультантів, рецензентів, експертів результатів їхньої діяльності. Відтак педагог має бути обізнаним із технологією керівництва науково-дослідницькою роботою учнів та вимогами щодо її оформлення.

Організувати дослідну роботу в різних галузях біології вчителеві нелегко. Тому складаються певні напрями досліджень. Ці напрями визначаються багатьма чинниками — перш за все, інтересами дітей, певною мірою, інтересами вчителя; можливостямишколи. Головні напрями дослідної діяльності: широкомасштабні  — дослідження місцевих екосистем; локальні — виявлення фізіологічних особливостей рослин та тварин, біоіндикація окремих вулиць; практичні — дослідження рослин шкільного подвір'я, визначення рівня здоров'я та захворюваності школярів тощо.

Результатом науково-дослідницької діяльності учнів 5 – 8 класів є виконання  творчих проектів, участь у  екологічних акціях. Діти навчаються проводити власне дослідження, робити висновки, оформляти результати. Публічно проводиться захист творчих робіт. Таким чином дитина долає першу сходинку у своїй дослідній діяльності.

У сьомих – дев’ятих класах особливу увагу приділяти формуванню таких компетенцій, як уміння самостійно проводити досліди, експерименти, працювати з джерелами інформації, брати участь у проектах. При вивченні теми «Стебло» у 7 класі учні самостійно проводять дослід, який демонструє рух води і мінеральних речовин по стеблу. Доцільно  використовувати і біологічні експерименти. Наприклад, при вивченні теми уроку «Безумовні і умовні рефлекс» у 9 класі пропоную учням сформувати  умовні рефлекси у акваріумних риб.

При вивченні у 9 класі теми уроку «Харчування і здоров'я» учням пропонуюстворити проект «Харчові добавки у продуктах харчування та їх вплив на здоров'я людини.» на основі аналізу етикеток на різних продуктах харчування учні досліджують, які барвники, ароматизатори, консерванти, антиокислювачі, містяться у тих чи інших продуктах, та як постійне їх вживання може вплинути на здоров’я людини.  
    У старшій школі звертати увагу на формування в учнів компетенцій самостійно експериментувати, моделювати біологічні процеси, проводити моніторинг явищ, здійснювати самостійний пошук та аналіз біологічної інформації, брати участь у створенні та реалізації дослідницьких проектів, писати науково – дослідницькі роботи. Наприклад, у 11 класі при вивченні теми «Популяція» пропоную учням презентувати  власні дослідження популяцій ранньоквітучих рослин у різних мікрорайонах села: проаналізувати щільність популяцій, визначити причини зменшення кількості первоцвітів,  запропонувати програму екологічних практичних дій, щодо збереження первоцвітів. При вивченні теми уроку «Колообіг та потік енергії в екосистемах» учні моделюють різні екосистеми (річку , акваріум, поле , ліс, луки) враховуючи правило екологічної піраміди. На підсумковому уроці з тема «Закономірності спадковості та мінливості» учні презентують  проект «Генетика – це цікаво?» При виконанні якого, вдосконалюють  вміння оперувати біологічними термінами; продовжують розвивати бажання працювати в групах, самостійно, з науковою літературою, формувати взаємоповагу, взаємовиручку, толерантність; використовуючи генеалогічний та близнюковий  метод вчаться дорожити сімейними цінностями. Результатом такої роботи  є наукове товариство «Юний дослідник», яке дає змогу учням оволодіти компетенціями наукової організації праці, роботи з науковою літературою, Інтернет – ресурсами і стати дійсними членами МАН, брати активну участь в олімпіадах, конкурсах учнівських науково-дослідницьких робіт,турнірах.

        Наші учні мають можливість здобути навички науково-дослідної та експериментальної роботи в процесі навчальної практики, у ході якої вони ведуть фенологічні спостереження, польові експерименти, вивчають особливості видового складу місцевих біогеоценозів, роблять аналіз статистичних даних. Щоб дослід зацікавив учнів, був їм доступним за технікою виконання, попередньо опрацьовуємо наукову і навчально-методичну літературу з визначеної проблеми, визначаємо мету та завдання, складаємо план проведення дослідження

Особливу увагу звертаю на формування в учнів уміння фіксувати результати досліджень: оформляти результати у формі таблиць, схем, фотознімків, обробляти тексти висновків, виготовляти наочні посібники, готуватись до конкурсу-захисту робіт.

         Я впевнена, що врахування виділених особливостей організації науково-дослідної роботи забезпечує формування творчої особистості з достатнім рівнем дослідницьких компетенцій та потребою в інтелектуальному самовдосконаленні, дає змогу побачити перспективу особистісного розвитку, поглибити потребу в науковому пізнанні й дослідництві.

Науково – дослідницькі компетенції школяра – шанс для життєвого самовизначення. Сьогоднішній учень, який успішно оволодів необхідними навичками і вміннями дослідницької діяльності, в майбутньому – професійний ініціативний дослідник, здатний розв’язувати проблеми, швидко орієнтуватися у високотехнологічному інформаційному суспільстві, сприяти економічному та соціальному поступу країни.