Стаття "Даючи знання, не відбирай здоров'я!"

(Опубліковано в журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» №12/2013 
(грудень 2013)

                              Людмила Мисяк,

                              Кибинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів 

                              Миргородської  районної  ради  Полтавської області                                 

                                                                    Щоб зробити дитину розумною

                                                            і розважливою, зробіть її міцною

                                                            й здоровою: нехай вона працює,

                                                            діє та бігає. Нехай вона постійно

                                                            перебуває в русі.

                                                                            Ж.-Ж. Руссо

                                                                                                              

    Фізична культура – одна з важливих складових загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових  та інтелектуальних здібностей із метою гармонійного формування особистості та розвитку активної життєдіяльності. Під впливом фізкультурних занять відбуваються значні зміни в організмі школярів, підвищується їхня стійкість до різноманітних несприятливих факторів навколишнього середовища. Діти краще пристосовуються до сучасних умов життя, легше переносять тривалі поїздки в транспорті, шум. Учні, які займаються  фізкультурою, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, спритні, сильні, швидкі, гнучкі, витривалі.

    Організація оздоровчо-фізкультур­ної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумов­люється потребами суспільства. Вона має важливе значення й тісно пов'язана з однією зі складових освіти — фіз­культурною освітою. Виникає потреба  визначення основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів її ор­ганізації, що дасть змогу цілеспрямо­вано й ефективно зміцнювати здоров'я учнів, підвищувати рівень фізичної підготовленості, формувати ціннісні орієнтири щодо здорового способу життя.

    Мета фізкультурно-оздоровчої ді­яльності — підвищення фізичної під­готовленості учнів засобами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем, формування основи для забезпечення й усебічного розвитку здоров'я учнів, підготовка їх до активної участі в за­безпеченні повноцінного тривалого життя в природних, техногенних та соціальних умовах. Вона конкретизується через систему уроків, спортивно-масових оздоровчих заходів та інтеграцію ін­новаційних технологій, що дасть змо­гу забезпечити:

-   формування стійких мотивацій­них установок і застосування набутих знань щодо здорового способу життя та системи підтримки;

-   реабілітації й корекції власного здоров'я; 

-  умови для саморозвитку та самореалізації особистості відповідно до її здібностей;

- усвідомлення необхідності по­дальшого підвищення стану фізичної підготовленості через розвиток фізич­них якостей і здібностей;

- формування вмінь і навичок щодо систематичних занять фізични­ми вправами, підвищення функціо­нальної та фізичної підготовленості.

   Змістом оздоровчо-фізкультурної діяльності передбачено надання учням загальних знань і формування вмінь збереження власного здоров'я як важливого компонента загально­людської культури; зміцнення нави­чок здорового способу життя, оволо­діння способами розвитку фізичних якостей та вдосконалення морфоло­гічних і функціональних можливос­тей, формування основних життєво важливих рухових умінь і навичок; сприяння збереженню життя учнів, оволодіння раціональними прийома­ми  запобігання   порушення   стану  здоров'я, дій у надзвичайних ситуа­ціях і надання першої допомоги.

      Даючи знання – не відбирай здоров'я! Так говорили в Стародавньому Римі, визначаючи один із найгуманніших принципів освіти. Саме на цьому принципі ґрунтуються   суттєві зміни в шкільній освіті, які  покликані перевести фізичну культуру  в справді розвивальний предмет.

     Для досягнення такої мети в  2012 -2013 н. р. впроваджено новий Державний стандарт початкової освіти, яким передбачено посилення використання здоров'язберігаючих технологій. У розділі освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» базовим навчальним планом передбачено 4 години на тиждень: на фізичну культуру – 3 години, основи здоров’я – 1 година. Отже, через навчальні плани доведено до трьох на тиждень кількість обов'язкових уроків фізичної культури. Розроблено принципово нову навчальну програму з фізичної культури для початкової школи, навчальний матеріал якої об'єднаний за способами рухової діяльності. До програми увійшли: школа культури рухів, школа пересувань, школа м'яча, школа активного відпочинку, школа постави. А це означає, що більшість часу на уроці дитина буде проводити у грі. Фізичне навантаження молодших школярів має бути посильним. 

      Відповідно нової  програми, відмінено оцінювання в початковій школі. Слово учителя, його похвала, підтримка, заохочення відіграє значно важливішу роль, ніж оцінка в журналі. Ми переходимо від шкали оцінювання до шкали мотивацій, саме мотивація є головним компонентом у структурі навчальної діяльності з фізичного виховання. Її можна визначити як складну багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності. У загальному розумінні мотив – це те, що стимулює людину до певної дії. Одним із основних компонентів мотивації є інтерес, необхідною умовою формування якого є надання учням можливості показати свої здібності. Чим активнішими є методи навчання, тим легше зацікавити школярів. Ретельно продумувати кожен урок, детально аналізувати його, виходячи з поставленої мети та результатів – ось завдання, які щодня виникають. Праця з дітьми приносить задоволення, з’являються нові ідеї, підходи, форми роботи, надбання досвіду, який з часом вимальовується у власний творчий стиль, переростає в чітку педагогічну систему роботи.

     Важливо пам’ятати, що головне – «не загубити» жодної дитини, дати можливість  розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Для цього необхідно вивчати, чим живиться дитяча думка, щиро цікавитися кожним учнем як особистістю.

       Робота з фізичного виховання є багатогранною і потребує вихованню в дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

            До кожної дитини в класі потрібно виявляти щирість, чуйність, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати моралізаторством слабших. 

Роботу організовувати так, щоб допомогти кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя та товаришів, адже це – надійний стимул для майбутнього навчання, занять фізкультурою із захопленням, відчуттям власної гідності. Для того, щоб достеменно знати, що потрібно дітям, їх турботи, стан здоров’я, очікування від занять фізкультурою, спортивні захоплення, необхідно на початку навчального року проводити  анкетування учнів аналізуючи відповіді, шукати шляхи вирішення тих проблем, які виникають, намагаючись попередити їх. Учитель фізичної культури – це, насамперед, учитель здоров’я. 

   Згідно нового Державного  стандарту розроблено також  навчальну програму й для 5–9-х класів, яка впевнено стартувала в 2013 -2014 н.р.

Вона  спрямована  на формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей ; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» кожен навчальний заклад формуватиме самостійно з варіативних модулів, які представляють собою окремі види спорту.

     Змінено підходи до оцінювання навчальної діяльності учнів: враховуються особисті досягнення школярів протягом навчального року, ступінь активності на уроках, залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час, участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
У навчальній  програмі  визначено державні вимоги до рівня  фізичної підготовки учнів, що враховують зміст і структуру компетентностей. Освітніми результатами цього етапу навчання є повноцінні вміння і навички, узагальнені знання, особистісно-ціннісне ставлення до здоров’я. Оскільки, стан здоров’я людини залежить від способу життя, постає потреба у навчанні кожного учня таких засобів і форм життєдіяльності, які забезпечать здоров’я сьогодні та в майбутньому, творчу й фізичну активність, довголіття. Розпочинати таке навчання потрібно із раннього дитячого віку: у сім’ї, дошкільному закладі, а зі вступом дітей до школи стає можливим цілеспрямований педагогічний вплив. Фізичні вправи – це основний доступний для вчителів фізкультури засіб формування здорового способу життя. Сьогодні в навчальний процес необхідно впроваджувати сучасні ефективні методи організації навчання учнів, підвищувати  емоційність викладання шляхом використання музичного супроводу, ігрових та змагальних елементів, мультимедійних засобів. З метою розвитку фізичних якостей школярів уроки фізичної культури доцільно проводити у формі колового тренування, яке дає змогу ущільнити урок. З огляду на тривожний стан здоров’я сучасних дітей необхідно під  постійним  контролем тримати частоту пульсу, дихання дітей, вчити їх робити це самостійно, а також, слідкувати за власним самопочуттям, змінами у стані здоров’я.

     Виховання в учнів культури здоров'я  та особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, а особливо, посилення мотивації на ведення здорового способу життя – це є сьогодні головними завданнями кожного вчителя фізичної  культури. Адже як говорив Василь Сухомлинський: «Турбота про здоров’я – це найважливіше  у роботі вихователя. Від життєрадісності, бадьорості  дітей залежить їх духовний   світогляд, розумовий розвиток, міцність знань і віра в свої сили».